Заповідне урочище
Заповідне урочище має найбільш суворий режим охорони (ідентичний до Природного заповідника), тому створення такої категорії часто-густо загальмовується або взагалі не схвалюється в органах місцевої влади чи власниками та користувачами територій, які пропонуються на заповідання. В такому випадку ви можете обрати інші категорії ПЗФ, які охороняються не так жорстко.
Заповідні урочища - це цілісні ландшафти, наприклад, ділянки лісу, степу, болота, які мають особливе природоохоронне чи естетичне значення. Метою є їх збереження в природному стані.
Ініціаторами створення Заповідних урочищ можуть бути громадяни і громадянки, наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання, інші зацікавлені підприємства, установи та організації.
Розглянемо поетапно створення Заповідного урочища
1
Дослідження території.
Важливо виявити частину ландшафту, яка на вашу думку має високу природоохоронну, естетичну та пізнавальну цінність. Часто такими об’єктами стають частини лісу, де ростуть вікові дерева. Наприклад, Урочище “Буковий праліс” в Чернівецькій області створене для збереження насаджень бука віком 180 років. Або ділянки, які відіграють значну роль в збереженні тих чи інших видів рослин чи тварин - як урочище “Чорний ліс”, де було виявлено місця гніздування лелеки чорного - виду, занесеного до Червоної книги України.
До таких досліджень варто залучати науковців чи навіть наукові установи, профільні (природоохоронні) громадські організації.
2
Наступним етапом є складання наукового обґрунтування. Воно має доводити природоохоронну, наукову, естетичну, пізнавальну цінність територій, запропонованих для заповідання. Тут теж потрібні відповідні науковці - біологи, екологи, ботаніки, зоологи тощо.
3
Далі - подання клопотання в Обласну державну адміністрацію або Київську чи Севастопольську міську державну адміністрацію - залежно від розташування об’єкту. Клопотання має містити: обґрунтування необхідності створення об’єкту, його розташування, межі та відповідні картографічні матеріали, інформацію про власників та користувачів, а також наукове обґрунтування.
4
Клопотання розглядається в місячний строк і у випадку схвалення, узгоджується відповідним держорганом із власниками чи користувачами території. Проект створення готує відповідна ОДА або Київська, Севастопольська міські держадміністрації.
5
Рішення щодо створення заповідного урочища приймається Обласними радами, Київською та Севастопольською міськими радами.
6
Власники або користувачі території беруть на себе зобов’язання, щодо дотримання режиму охорони заповідного урочища та його збереження.
На території заповідного урочища діє строгий режим охорони, який забороняє будь-яку діяльність, що може порушити природні процеси в природних комплексах, такі ж заборони діють і на територіях природних заповідників:
будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту та зв’язку
розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення
стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб
прогін свійських тварин
проїзд механічних транспортних засобів
лісосплав
проліт вертольотів та літаків нижче 2000 метрів
геологорозвідувальні роботи та розробка корисних копалин
порушення грунтового покриву
застосування хімічних засобів
усі види лісокористування
заготівля кормових, лікарських рослин
випасання худоби
вилов і знищення диких тварин, порушення їх оселищ, місць гніздування
мисливство
рибальство
рубка дуплястих дерев, лісокультурні роботи
всі види екскурсій, крім пішохідних
туризм
інтродукція нових видів рослин і тварин
збирання колекційних матеріалів