Ініціаторами створення заказників місцевого значення можуть бути наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання, інші зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадяни і громадянки.

Для початку вам необхідно провести обстеження території, щоб виявити об’єкти, які потребують охорони. Ними можуть бути окремі види чи їхні комплекси, особливо цінні ландшафти, біотопи, водойми. Оскільки створення об’єктів Природно-заповідного фонду покликане зберігати не тільки унікальні, але і типові об’єкти, ваша задача полягає у тому аби довести необхідність їхнього збереження та охорони. До цього етапу ви можете долучати науковців, наукові установи або починати роботу на основі вже готових наукових досліджень. Наприклад, Катюжанський гідрологічний заказник є типовим болотом. Але воно є регулятором грунтових вод та стабілізатором мікроклімату для прилеглих територій, тобто має високу екологічну цінність. А Журавлиний заказник є місцем постійного гніздування сірого журавля, занесеного до Червоної книги України. 

Згідно з проведеним дослідженням і отриманими даними переходите до складання наукового обгрунтування. Воно має містити в собі опис екологічної, наукової, естетичної, історико-культурної цінності об’єкту. 

Найважливіший етап - подання клопотання до відповідної стосовно розташування об’єкта обласної державної адміністрації. Наприклад, до Сумської обласної державної адміністрації, якщо ваш об’єкт на території Сумської області. В Києві це буде Київська міська державна адміністрація, в Криму - Севастопольська або орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього середовища. 

Що має в собі містити клопотання: обґрунтування необхідності створення заказника місцевого значення, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та історичної цінності запропонованих об’єктів чи комплексів, місцезнаходження, розміри, характер використання, відомості про власників та користувачів, а також картографічний матеріал. До клопотання ви додаєте матеріали, які можуть підтвердити необхідність створення заказника. 

Клопотання має бути розглянуте в місячний строк. Якщо воно отримує схвалення, ОДА проводить його погодження з власниками та користувачами природних ресурсів в межах запропонованої території. Заказники створюються без вилучення ділянок, водних та інших об’єктів, але власники або користувачі беруть на себе зобов’язання, щодо їх збереження та охорони, підписуючи відповідні документи - охоронні договори.

Наступний етап - розробка проекту. Він здійснюється відповідною обласною державною адміністрацією. Фактично проект - це копії клопотання, наукового обгрунтування, карти, погодження з землекористувачами та схвалення ОДА. Але існують ініціативи на рівні місцевої влади в деяких областях, щодо розробки на стадії проектів також і проекту землеустрою.

Далі проект передається у відповідні обласні ради для прийняття рішень про створення заказника місцевого значення. Проекти рішень проходять профільні комісії та виносяться на голосування. 

Створення заказників загальнодержавного значення.

Для створення заказника загальнодержавного значення готується той самий пакет документів, що і для місцевого. Але подається клопотання в Міністерство економіки, екології та сільського господарства, яке має його схвалити і надалі займатись розкробкою проекту. Указ про створення заказника загальнодержавного значення підписує Президент.