Природний заповідник

Природний заповідник — найбільш закрита й охоронювана територія. Створити такий об’єкт непроста задача, що потребує ґрунтовного дослідження природного комплексу, а в подальшому — фінансування. Тому варто заручитися підтримкою наукових установ, громадських організацій.  Але створення саме таких недоторканих територій має вагоме значення для охорони особливо цінної природи. 

Природний заповідник — це природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення.

Ініціаторами подання можуть бути громадяни та громадянки, Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації,орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання, інші зацікавлені підприємства, установи та організації.

Мета їх створення — збереження у природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів та їх вивчення.

Ділянки природних заповідників повністю вилучаються з господарського використання.

Крім того для заповідників розробляються проекти організації території, цим займаються спеціалізовані проектні організації. 

Розглянемо поетапно створення природного заповідника

1

Починаємо із дослідження території. До досліджень залучайте науковців або наукові установи, профільні громадські організації, які допоможуть визначити склад, характеристики природних комплексів та об’єктів. 

2

На основі досліджень необхідно скласти наукове обґрунтування, в якому описати об’єкт: його природоохоронну, екологічну та наукову цінність.

3

Далі подаєте клопотання в Міністерство економіки, екології та сільського господарства. Клопотання має містити: обґрунтування необхідності створення заповідника, характеристику природоохоронної, наукової, та історичної цінності запропонованих природних комплексів, розташування, межі та відповідні картографічні матеріали, інформацію про власників та користувачів, наукове обґрунтування.

4

Міністерство в місячний строк має розглянути клопотання, якщо його схвалюють, далі вони погоджують створення заповідника з власниками та користувачами території, яка пропонується до заповідання.

5

Наступним етапом є розробка проєкту створення. Це забезпечується Міністерством економіки, екології та сільського господарства, а займаються цим спеціалізовані проектні та наукові установи.

6

Рішення про створення природного заповідника приймає Президент України, який підписує відповідний Указ.

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська діяльність, яка суперечить цільовому призначенню і може загрожувати природним комплексам та об’єктам.

Розглянемо, які ж саме заборони діють:

  • будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту та зв’язку

  • розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення

  • стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб

  • прогін свійських тварин

  • проїзд механічних транспортних засобів

  • лісосплав

  • проліт вертольотів та літаків нижче 2000 метрів

  • геологорозвідувальні роботи та розробка корисних копалин

  • порушення грунтового покриву

  • застосування хімічних засобів

  • усі види лісокористування

  • заготівля кормових, лікарських рослин

  • випасання худоби

  • вилов і знищення диких тварин, порушення їх оселищ, місць гніздування

  • мисливство

  • рибальство

  • рубка дуплястих дерев, лісокультурні роботи

  • всі види екскурсій, крім пішохідних

  • туризм

  • інтродукція нових видів рослин і тварин

  • збирання колекційних матеріалів

Для збереження та відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт допускається:

  • виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними комплексами - відновлення гідрологічного режиму, відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, що зникають

  • здійснення протипожежних заходів та вибіркового відстрілу диких тварин для ветеринарно-санітарної експертизи

  • спорудження у встановленому порядку будівель та інших об’єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань

  • збір колекційних та інших матеріалів для передбачених планом довгострокових наукових досліджень

  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи

Проектом організації території природного заповідника може бути передбачено виділення земельних ділянок для задоволення господарських потреб заповідника та його працівників: сінокіс, випас, город тощо, відповідно до встановлених нормативів.

Але в разі термінової необхідності на території можуть проводитись заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків стихійного лиха, аварій, не передбачені проектом організації. Виконується за рішенням науково-технічної ради заповідника.