Природний заповідник

Природний заповідник — найбільш закрита й охоронювана територія. Створити такий об’єкт непроста задача, що потребує ґрунтовного дослідження природного комплексу, а в подальшому — фінансування. Тому варто заручитися підтримкою наукових установ, громадських організацій.  Але створення саме таких недоторканих територій має вагоме значення для охорони особливо цінної природи. 

1. Дослідження території
2. Наукове Обґрунтування
3. клопотання
4. Схвалення ОДА/МІНІСТЕРСТВОМ
5. Розробка проєкту
6. Рішення

Природний заповідник — це природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення.

Ініціаторами подання можуть бути громадяни та громадянки, Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації,орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання, інші зацікавлені підприємства, установи та організації.

Мета їх створення — збереження у природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів та їх вивчення.

Ділянки природних заповідників повністю вилучаються з господарського використання.

Крім того для заповідників розробляються проекти організації території, цим займаються спеціалізовані проектні організації. 

Розглянемо поетапно створення природного заповідника

1

Починаємо із дослідження території. До досліджень залучайте науковців або наукові установи, профільні громадські організації, які допоможуть визначити склад, характеристики природних комплексів та об’єктів. 

2

На основі досліджень необхідно скласти наукове обґрунтування, в якому описати об’єкт: його природоохоронну, екологічну та наукову цінність.

3

Далі подаєте клопотання в Міністерство економіки, екології та сільського господарства. Клопотання має містити: обґрунтування необхідності створення заповідника, характеристику природоохоронної, наукової, та історичної цінності запропонованих природних комплексів, розташування, межі та відповідні картографічні матеріали, інформацію про власників та користувачів, наукове обґрунтування.

4

Міністерство в місячний строк має розглянути клопотання, якщо його схвалюють, далі вони погоджують створення заповідника з власниками та користувачами території, яка пропонується до заповідання.

5

Наступним етапом є розробка проєкту створення. Це забезпечується Міністерством економіки, екології та сільського господарства, а займаються цим спеціалізовані проектні та наукові установи.

6

Рішення про створення природного заповідника приймає Президент України, який підписує відповідний Указ.

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська діяльність, яка суперечить цільовому призначенню і може загрожувати природним комплексам та об’єктам.

Розглянемо, які ж саме заборони діють:

  • будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту та зв’язку

  • розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення

  • стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб

  • прогін свійських тварин

  • проїзд механічних транспортних засобів

  • лісосплав

  • проліт вертольотів та літаків нижче 2000 метрів

  • геологорозвідувальні роботи та розробка корисних копалин

  • порушення грунтового покриву

  • застосування хімічних засобів

  • усі види лісокористування

  • заготівля кормових, лікарських рослин

  • випасання худоби

  • вилов і знищення диких тварин, порушення їх оселищ, місць гніздування

  • мисливство

  • рибальство

  • рубка дуплястих дерев, лісокультурні роботи

  • всі види екскурсій, крім пішохідних

  • туризм

  • інтродукція нових видів рослин і тварин

  • збирання колекційних матеріалів

Для збереження та відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт допускається:

  • виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними комплексами - відновлення гідрологічного режиму, відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, що зникають

  • здійснення протипожежних заходів та вибіркового відстрілу диких тварин для ветеринарно-санітарної експертизи

  • спорудження у встановленому порядку будівель та інших об’єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань

  • збір колекційних та інших матеріалів для передбачених планом довгострокових наукових досліджень

  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи

Проектом організації території природного заповідника може бути передбачено виділення земельних ділянок для задоволення господарських потреб заповідника та його працівників: сінокіс, випас, город тощо, відповідно до встановлених нормативів.

Але в разі термінової необхідності на території можуть проводитись заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків стихійного лиха, аварій, не передбачені проектом організації. Виконується за рішенням науково-технічної ради заповідника.