Охоронні зони

Для збереження об’єктів Червоної книги України та для збереження біорізноманіття в лісах

Охоронні зони можуть створювати тільки наукові установи, громадські або інші організації, громадянки і громадяни не мають такої можливості. Але, якщо ви хочете створити таку зону, знаєте місця, де це необхідно зробити, звертайтесь до профільних громадських організацій чи наукових установ із проханням виступити ініціаторами процесу створення. 

1. Дослідження території
2. Звернення про створення охоронної зони
4. Затвердження паспорта охоронної зони
5. зміни до зведеної відомості охоронних зон

Охоронні зони для збереження об’єктів Червоної книги України — це спеціальні території певної форми та розміру, де діє особливий режим охорони, спрямований на довготривале збереження рідкісних видів. Такі зони можуть створюватися на будь-яких землях, окрім лісогосподарських. У лісах захист видів Червоної книги забезпечується через створення окремих охоронних ділянок, призначених для збереження біорізноманіття.

Охоронні зони для збереження біорізноманіття в лісах — це спеціально визначені території певної форми та розміру, де лісове господарство ведеться за особливими правилами, що дозволяють зберегти природне розмаїття. У межах таких зон захищають рідкісні види, занесені до Червоної книги України або до інших переліків видів, що мають наукову, природоохоронну чи іншу цінність, а також ті, що перебувають під загрозою зникнення. Тут також охороняють типові та унікальні природні комплекси, місця розмноження диких тварин, найстаріші та визначні дерева або їхні групи, а також інші території, важливі для збереження біорізноманіття в лісах.

Ініціювати створення охоронних зон можуть наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання, інші заінтересовані підприємства, установи, організації. 

Етапи створення охоронної зони

1

Починаєте з дослідження території, яка пропонується до охорони. Під час обстеження важливо зафіксувати знахідки видів, які включені до Червоної книги України, а також описати загальний стан природної території та її природоохоронну цінність. Потрібно повідомити постійного лісокористувача або власника лісу чи іншої території про цей намір за 5 робочих днів до початку обстеження.

2

За результатами дослідження подається звернення до відповідної Обласної державної адміністрації, Київської або Севастопольської міських державних адміністрацій, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Воно має містити інформацію, необхідну для розроблення паспорта охоронної зони, а саме: 

  1. Регіон (область, м.Київ, м.Севастополь, Автономна Республіка Крим)

  2. Найменування постійного лісокористувача або власника лісів

  3. Місце розташування

  4. Географічні координати

  5. Об’єкт чи об’єкти охорони біорізноманіття в лісах (латинська і українська назви виду чи видів)

  6. Характеристика об’єкта (кількість особин, площа, ступінь збереженості)

  7. Розмір охоронної зони в гектарах

  8. Конфігурація (форма) охоронної зони - колова навколо обʼєкта або інша 

  9. Режим охорони з визначенням допустимої та недопустимої діяльності

  10.  Підстави скасування охоронної зони

  11.  Авторство звернення

  12.  Обґрунтування запропонованих режимів охорони

  13.  Картосхема розташування, в тому числі у векторному вигляді

  14.  Фотоматеріали

3

Відповідна ОДА або міські держадміністрації Києва чи Севастополя, або Рада міністрів АР Крим в п’ятиденний строк повідомляє користувачів чи власників територій про отримане звернення, в свою чергу користувачі та власники мають 10 днів для внесення правок.

4

Далі відповідні ОДА та інші уповноважені органи протягом 30 днів з дня отримання звернення, мають розробити паспорт охоронної зони.

5

З дня затвердження вище зазначеними органами паспорту охоронної зони, вона вважається створеною. Користувачів або власників територій повідомляють про це та вносять зміни до зведеної відомості охоронних зон.

В межах охоронних зон забороняється здійснення будь-яких заходів, які не відповідають режиму охорони, зазначеному в паспорті, крім заходів, спрямованих на ліквідацію аварій чи стихійного лиха, що створює пряму загрозу життю людей. Режим охорони встановлюється індивідуально для кожної зони і має забезпечувати довгострокове збереження об’єктів охорони, може бути постійним або сезонним. 

Є мінімальні вимоги щодо режимів охорони:

- для лісових екосистем - заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових систем рубок, видобутку корисних копалин, зміни гідрологічного режиму

- для степових та лучних екосистем - заборона пошкодження трав’яного покриву, а саме розорювання, лісорозведення, поліпшення трав’яних угідь, видобутку корисних копалин, крім заходів, що спрямовані на збереження та відтворення об’єкта охорони;

- для водно-болотних екосистем - заборона зміни гідрологічного режиму (осушення, зрошення, видобуток корисних копалин), крім заходів, що спрямовані на збереження та відтворення об’єкта охорони;

- для петрофітних екосистем та піонерних рослинних угруповань - заборона зміни гідрологічного режиму та пошкодження трав’яного покриву (розорювання, лісорозведення, поліпшення трав’яних угідь, осушення, зрошення, видобуток корисних копалин).

Охоронні зони можуть створюватись на землях будь-яких форм власності, в тому числі в межах територій природно-заповідного фонду.