Біосферний заповідник

Біосферний заповідник - це природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення.

1. Дослідження території
2. Наукове Обґрунтування
3. клопотання
4. Схвалення ОДА/МІНІСТЕРСТВОМ
5. Розробка проєкту
6. Рішення

Мета створення - збереження найбільш типових природних комплексів біосфери.

Вони стають частиною Всесвітньої мережі біосферних резерватів і набувають міжнародного значення. 

Біосферні заповідники діляться на зони із відповідними особливостями охорони: 

  • заповідна зона,

  • буферна зона,

  • зона антропогенних ландшафтів. 

Проект організації території розробляється спеціальними науковими установами.

Розглянемо поетапно створення Природного заповідника:

Починаємо із дослідження території. До досліджень необхідно залучати науковців або наукові установи, профільні громадські організації, які допоможуть визначити цінність природних комплексів та об’єктів. Або спиратись на вже проведені науковцями дослідження.

На основі досліджень необхідно скласти наукове обґрунтування, в якому ви описуєте об’єкт: його природоохоронну, екологічну та наукову цінність.

Далі подаєте клопотання в Міністерство економіки, екології та сільського господарства. Клопотання має містити: обґрунтування необхідності створення заповідника, характеристику природоохоронної, наукової, та історичної цінності запропонованих природних комплексів, розташування, межі та відповідні картографічні матеріали, інформацію про власників та користувачів, наукове обґрунтування.

Міністерство в місячний строк має розглянути клопотання, якщо його схвалюють, далі відбувається погодження з власниками та користувачами території, яка пропонується на заповідання.

Наступним етапом є розробка проекту створення. Це забезпечується Міністерством економіки, екології та сільського господарства, а займаються цим спеціалізовані проектні та наукові установи.

Рішення про створення Біосферного заповідника приймає Президент України, який підписує відповідний Указ. Рішення приймається із додержанням міжнародних договорів та програм, учасником яких є Україна.

Ініціаторами подання можуть бути Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації,орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання, інші зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадяни та громадянки.

Для кожної зони біосферного заповідника встановлюються окремо діючі режими охорони

В заповідній зоні забороняється:

  • будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту та зв’язку,

  • розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення,

  • стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб,

  • прогін свійських тварин,

  • проїзд механічних транспортних засобів,

  • лісосплав, 

  • проліт вертольотів та літаків нижче 2000 метрів,

  • геологорозвідувальні роботи та розробка корисних копалин,

  • порушення грунтового покриву,

  • застосування хімічних засобів,

  • усі види лісокористування,

  • заготівля кормових, лікарських рослин,

  • випасання худоби,

  • вилов і знищення диких тварин, порушення їх оселищ, місць гніздування,

  • мисливство,

  • рибальство,

  • рубка дуплястих дерев, лісокультурні роботи,

  • добування піску та гравію в річках та інших водоймах,

  • всі види екскурсій, крім пішохідних,

  • туризм, 

  • інтродукція нових видів рослин і тварин,

  • збирання колекційних матеріалів.

В буферній зоні забороняється будівництво промислових та інших об’єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може негативно впливати на території та об’єкти заповідника.

В зоні антропогенних ландшафтів заборонене мисливство.