Біосферний заповідник

Біосферні заповідники є частиною Всесвітньої мережі біосферних резерватів в рамках програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” та набувають міжнародний статус. Відповідно, вся їхня діяльність провадиться з урахуванням міжнародних програм.

1. Дослідження території
2. Наукове Обґрунтування
3. клопотання
4. Схвалення ОДА/МІНІСТЕРСТВОМ
5. Розробка проєкту
6. Рішення

Біосферний заповідник — це природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення. 

Мета створення — збереження найбільш типових природних комплексів біосфери.

Біосферні заповідники діляться на зони із відповідними особливостями охорони: 

  • заповідна зона

  • буферна зона

  • зона антропогенних ландшафтів

Проект організації території розробляється спеціальними науковими установами.

Ініціаторами подання можуть бути громадяни та громадянки, Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації,орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання, інші зацікавлені підприємства, установи та організації.

Розглянемо поетапно створення біосферного заповідника

1

Починаємо із дослідження території. До досліджень залучайте науковців або наукові установи, профільні громадські організації, які допоможуть визначити цінність природних комплексів та об’єктів. 

2

На основі досліджень необхідно скласти наукове обґрунтування, в якому  описати об’єкт: його природоохоронну, екологічну та наукову цінність.

3

Далі подання клопотання в Міністерство економіки, екології та сільського господарства. Клопотання містить: обґрунтування необхідності створення заповідника, характеристику природоохоронної, наукової, та історичної цінності запропонованих природних комплексів, розташування, межі та відповідні картографічні матеріали, інформацію про власників та користувачів, наукове обґрунтування.

4

Міністерство в місячний строк має розглянути клопотання, якщо його схвалюють, далі відбувається погодження з власниками та користувачами території, яка пропонується на заповідання.

5

Наступним етапом є розробка проекту створення. Це забезпечується Міністерством економіки, екології та сільського господарства, а займаються цим спеціалізовані проектні та наукові установи.

6

Рішення про створення біосферного заповідника приймає Президент України, який підписує відповідний Указ. Рішення приймається із додержанням міжнародних договорів та програм, учасником яких є Україна.

Для кожної зони біосферного заповідника встановлюються окремо діючі режими охорони. 

В заповідній зоні забороняється:

  • будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту та зв’язку

  • розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення

  • стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб

  • прогін свійських тварин

  • проїзд механічних транспортних засобів

  • лісосплав

  • проліт вертольотів та літаків нижче 2000 метрів

  • геологорозвідувальні роботи та розробка корисних копалин

  • порушення грунтового покриву

  • застосування хімічних засобів

  • усі види лісокористування

  • заготівля кормових, лікарських рослин

  • випасання худоби

  • вилов і знищення диких тварин, порушення їх оселищ, місць гніздування

  • мисливство

  • рибальство

  • рубка дуплястих дерев, лісокультурні роботи

  • добування піску та гравію в річках та інших водоймах

  • всі види екскурсій, крім пішохідних

  • туризм

  • інтродукція нових видів рослин і тварин

  • збирання колекційних матеріалів

В буферній зоні забороняється будівництво промислових та інших об’єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може негативно впливати на території та об’єкти заповідника.

В зоні антропогенних ландшафтів заборонене мисливство.